Поширення принципів належної сільськогосподарської практики та екологічних методів у сільському господарстві

Сільське господарство Українського Розточчя здавна визначало виробничий профіль господарства реґіону і було традиційним видом діяльності місцевого населення. Будівництво у післявоєнні роки промислових підприємств, зокрема Яворівського сірчаного гірничо-хімічного комбінату, зумовило трансформацію господарської структури Розточчя з аграрної на індустріально-аграрну (перевищення вартості продукції промислових підприємств над сільськогосподарськими у регіоні 11,3 (2019 р.), з відносно більшим значення сільського господарства у Жовківській частині). 

Розвиток і виробнича спеціалізація сільського господарства Розточчя зумовлена насамперед природно-географічними чинниками. Поширення малородючих сірих і світло-сірих, дерново-підзолистих, рідше більш продуктивних темно-сірих ґрунтів, горбистий рельєф, підвищена лісистість порівняно із сусідніми територіями ускладнюють провадження тут сільського господарства, вимагають дотримання відповідних агротехнічних вимог.

В умовах агробізнесу не зменшується значення природних особливостей території, проте посилюється вплив суспільно-географічних чинників організації і функціонування сільського господарства: важливу роль відіграє аграрна політика держави; величина і структура реґіонального соціально-економічного потенціалу; особливості суспільно-географічного положення, зокрема прикордонне розташування з можливістю транскордонного співробітництва в соціально-економічній сфері та близькість до обласного центру, що зумовлює приміський характер виробництва; транспортна інфраструктура; демографічна ситуація; рекреаційний і природоохоронний статус території. 

Подальший розвиток сільського господарства Українського Розточчя потребує масштабного й ефективного інвестиційного забезпечення. Привабливість Українського Розточчя зумовлена стратегічно вигідним розташуванням, великою ємністю ринку, розвиненою комунікаційною і транспортною інфраструктурою. Проте сільське господарство є непривабливим видом діяльності для капіталовкладень (5,1% у 2019 р. у Львівській області загалом). Іноземні інвестиції головно спрямовані на розвиток працемістких ягідництва і садівництва, які забезпечують швидкий обіг коштів (наприклад, збільшення площі угідь для вирощування фруктових та ягідних культур з наступним будівництвом фруктосховища на території Домажирської сільської ради, вирощування полуниці у с. Бишків). Однак власні, залучені та позикові інвестиційні джерела сільськогосподарських товаровиробників реґіону недостатні для забезпечення їхніх потреб.

Українське Розточчя – реґіон з особливим типом землезабезпечення: на одного мешканця тут припадає більша площа земельних угідь (1,1 га) порівняно з Львівською областю (0,9 га). Однак забезпеченість сільськогосподарськими угіддями тут нижча (0,4 та 0,5 га відповідно), що пояснюється більшим залісненням території. Найменше значення сільськогосподарських угідь на одну особу (менше 0,1 га) у міських та селищних округах (Новояворівськ, Рава-Руська, Івано-Франкове); округах, прилеглих до військового полігону з великою людністю (Старичі, Шкло). Натомість у прикордонних округах з малою людністю (Смолин, Дев’ятир) на одну особу припадає понад 1,0 га сільськогосподарських угідь. 

Рис. 1. Структура земельного фонду громад «Розточчя – Україна», 2015 р.

Структура землекористування у регіоні є сформованою, зазнала дуже незначних змін з 2000 р. За останніми доступними даними (див. рис. 1), частка свільськогосподарських угідь у регіоні є нижчою, порівняно з областю; найвища – близько 80% – у Добросинсько-Магерівській сільській громаді.

Сільське господарство Розточчя, як і України загалом, на теперішній час має різні організаційні форми свого провадження. Зокрема, це різного типу сільськогосподарські підприємства, фермерські господарства, а також особисті господарства населення. Специфіка провадження сільського господарства на Розточчі зумовлена наявністю тут також державних сільськогосподарських підприємств, що виникли на базі колишніх військових господарств у с. Висіч.

Кількість суб’єктів господарювання у сільському господарстві суттєво зросла у 2000–2010 рр., швидшими темпами ніж в інших видах діяльності, що свідчить про активніший розвиток підприємницької діяльності у сільському господарстві. Сільськогосподарські суб’єкти становлять 7% від загальної кількості підприємств. Виділяються три ареали найбільшого зосередження суб’єктів: західний (прикордонні, прилеглі до військового полігону територіальні громади), південний (Добростани, Кам’янобрід, Великополе, з кращими агроресурсами), а також центрально-східний (Ясниська, Лозино, Мокротин, наближений до обласного центру).

Структура землекористування у регіоні є сформованою, зазнала дуже незначних змін з 2000 р. За останніми доступними даними (див. рис. 1), частка свільськогосподарських угідь у регіоні є нижчою, порівняно з областю; найвища – близько 80% – у Добросинсько-Магерівській сільській громаді.

Сільське господарство Розточчя, як і України загалом, на теперішній час має різні організаційні форми свого провадження. Зокрема, це різного типу сільськогосподарські підприємства, фермерські господарства, а також особисті господарства населення. Специфіка провадження сільського господарства на Розточчі зумовлена наявністю тут також державних сільськогосподарських підприємств, що виникли на базі колишніх військових господарств у с. Висіч.

Кількість суб’єктів господарювання у сільському господарстві суттєво зросла у 2000–2010 рр., швидшими темпами ніж в інших видах діяльності, що свідчить про активніший розвиток підприємницької діяльності у сільському господарстві. Сільськогосподарські суб’єкти становлять 7% від загальної кількості підприємств. Виділяються три ареали найбільшого зосередження суб’єктів: західний (прикордонні, прилеглі до військового полігону територіальні громади), південний (Добростани, Кам’янобрід, Великополе, з кращими агроресурсами), а також центрально-східний (Ясниська, Лозино, Мокротин, наближений до обласного центру).

При загальному збільшенні кількості сільськогосподарських підприємств відзначаємо зменшення кількості великих і середніх. На початку 1990-х років на території Яворівського і Жовківського районів функціонували приблизно 60 колективних сільсько-господарських підприємств (агрофірми, акціонерні пайові товариства, селянські спілки). Зараз у регіоні функціонує менше 20 великих і середніх аграрних підприємств. 

На Розточчі переважають особисті господарства населення (дані до 2015 р.), які розширили своє землекористування за час незалежності держави, і на які припадало ¾ загальної площі сільськогосподарських угідь, у т. ч. близько 2/3 сінокосів, 3/4 ріллі і пасовищ, до 95% багаторічних насаджень. Особисті господарства населення виробляли понад 85% виробництва сільськогосподарської продукції, що засвідчує достатньо високу продуктивність їхнього господарювання. 

Серед сільськогосподарських підприємств за загальною кількістю, площею земель і виробництвом продукції переважали фермерські господарства за даними до 2015 р.). У користуванні фермерських господарств перебувало понад 5 тис. га (2019р. – 2,5 тис. га). Майже уся площа сільськогосподарських угідь фермерських господарств Розточчя (93%) зайнята ріллею, що зумовлює переважно рослинницький напрямок їхнього господарювання. У структурі посівів переважають зернові культури (понад 90%). Тваринництво у фермерських господарствах Розточчя має м’ясний напрямок.

Продуктивність фермерських господарств була нижчою від продуктивності особистих господарств населення (дані до 2015 р.). Внаслідок швидкого зростання продуктивності інших типів сільськогосподарських підприємств на сьогодні урожайність культур фермерських господарствах також є нижчою. Це підтверджує думку про доцільність створення і функціонування спеціалізованих великотоварних сільськогосподарських підприємств. 

Як позитивну тенденцію аграрного землекористування з погляду функціонування агроекосистем Розточанського рекреаційного і природоохоронного реґіону варто відзначити скорочення посівних площ. За період 1995–2015 рр. відбулося скорочення сільськогосподарських угідь більш ніж удвічі (з 142,6 до 64,2 тис. га).

У структурі посівних площ підприємств, у т. ч. і фермерських, переважають зернові та зернобобові культури, що можна пояснити нескладними технологічними умовами вирощування і сприятливою кон’юнктурою на ринку. У особистих господарствах населення найбільше значення має картопля, і також зернові культури; зростають площі під овочевими культурами (для забезпечення перш за все власних продовольчих потреб, кормів для тварин, також для реалізації). Посіви працемістких технічних культур, насамперед цукрового буряка і льону-довгунця за період трансформації різко скоротилися насамперед через припинення діяльності переробних підприємств. 

Рисами розвитку тваринництва на Розточчі у 2000–2020 рр. є скорочення поголів’я великої рогатої худоби, зокрема корів, зростання поголів’я птиці (головно через створення нових спеціалізованих господарств). 

Перспективною у контексті сталого сільського господарювання є виявлена тенденція відродження бджільництва (зокрема, у прикордонних, прилеглих до військового полігону громадах, с. Смолин та ін.). Основою кормової бази бджільництва є вирощування кормових трав, які водночас є нектаро- та пилконосами, а також дикоростуча рослинність в лісах, населених пунктах, на луках і полях. У зв’язку зі зменшенням кількості великих господарств кормова база бджільництва нині є недостатньою. Важливим джерелом доходів населення є виробництво додаткових продуктів бджільництва. Проблемним моментом є інституційна основа для сертифікації продукції бджільництва для подальшої реалізації. 

Сучасне функціонування і напрямки трансформації аграрного виробництва реґіону зумовлені переважанням тут невеликих господарств, що знижує їхню ефективність, з одного боку, і створює можливості швидкої модернізації структури відповідно до кон’юнктури ринку, переорієнтації населення на несільськогосподарські види діяльності відповідно до природного потенціалу та норм збалансованого розвитку території біосферного резервату, з другого боку.

Динамічною галуззю Українського Розточчя, всупереч його вододільному положенню, є рибництво, рибальство та надання послуг у рибництві (сс. Кунин, Поріччя, Жорниська, Старичі, смт Івано-Франкове, м. Рава-Руська). Ставкове рибництво організоване у верхів’ях річок Верещиця, Деревенька, Рата. 

Узагальнення

Чітко виражені виробничі, організаційні і територіальні особливості сільське господарства Українського Розточчя зумовлені природно- і суспільно-географічними факторами. 

Напрямки сільськогосподарської діяльності повинні більше відображати природну і соціально-економічну специфіку реґіону, актуальним є відродження традиційних видів господарювання (бджільництво, рибництво, ягідництво, рибництво, вирощування лікарських рослин.

Розвиток сільського господарства природного регіону Розточчя вимагає створення відповідної управлінської інфраструктури міжрайонного, а навіть транскордонного рівня. Проблемним моментом формування політики сталого аграрного господарювання є наявність відкритої інформації, зокрема з 2015 р. доступні статистичні матеріали охоплюють лише сільськогосподарські підприємства (не включають особисті господарства населення, які, як засвідчили попередні огляди, є головними виробниками продукції і агентами природокористування).

Використані джерела

Біосферний резерват «Розточчя» / [ред.-упоряд. С. Стойко, А.–Т. Башта, Ю. Зінько, М. Гарасім’юк]. – Львів: ЗУКЦ, 2015. – 224 с.

Влах М. Р., Ванда І. В. Проблеми трансформації сільського господарства Українського Розточчя // Природоохоронні, екоосвітні, рекреаційно-туристичні та історико-культурні аспекти сталого розвитку Розточчя : матеріали Міжнар. наук.-практ. конф., присв. 20-річчю створення Яворівського національного природного парку (смт Івано-Франкове, 4 липня 2018 р.) – смт Івано-Франкове ; Львів : ЗУКЦ, 2018. – С. 314–318.

Влах М., Ванда І. Організаційні форми сільського господарства Українського Розточчя: сучасний стан і напрямки трансформації // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: географія. – Тернопіль: СМП „Тайп”. – №1 (випуск 38). – 2015. – С. 86–92. 

Головне управління статистики у Львівській області : офіційний сайт [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.lv.ukrstat.gov.ua.

Стойко С. Науково-природниче значння біосферного резервату «Розточчя» та сприяння сталому розвитку України // Вісник Львівського університету. Серія біологічна. 20013. – Вип. 63. – С. 62–74.

Roztocze przyroda i człowiek / Redakcja naukowa T. Grabowski, M. Harasimiuk, B. M. Kaszewski, Ya. Kravchuk, B. Lorens, Z. Michalczyk, O. Shabliy. – Zwierzyniec, 2015. – 528 s.