Охорона цінних оселищ (середовищ існування) в українській частині Розточчя
У 1996 р. Постійний комітет Бернської конвенції прийняв Резолюцію 4 – Перелік оселищ, що потребують спеціальних заходів збереження (Listing endangered natural habitats requiring specific conservation measures). У розумінні Резолюції № 4 Бернської конвенції та Додатку І Оселищної директиви ЄС, природне оселище (біотоп) – це суходільна або водна ділянка, природна або напівприродна, яку визначають за притаманними їй географічними, абіотичними та біотичними особливостями. Певні типи оселищ мають важливе значення для існування визначеного комплексу рослин і тварин, що пов’язані певними взаємодіями між собою та середовищем існування. Сучасна територіальна охорона та збереження біотичного й ландшафтного різноманіття у країнах Європи та багатьох інших країн світу базується на оселищній концепції, основою якої є визначення й збереження ключових та загрожених типів оселищ, що мають значення для збереження біорізноманіття Європи (або іншого регіону) загалом. З метою практичного втілення таких підходів створюється мережа Natura 2000 у країнах Євросоюзу, а в інших країнах мережа Емеральд, біль відома в Україні як Смарагдова мережа.
Завдяки складній історії формування як геолого-геоморфологічної структури регіону, так і його біоти, а відтак ландшафтів, Розточчя відзначається значним різноманіттям типів оселищ, інвентаризація якого досі ще не завершена. Однак, наявні на сьогодні дані дають підстави визначити різноманіття оселищ, збереження яких визнано пріоритетним на європейському рівні, і які включені до Резолюції 4 Постійного комітету Бернської конвенції.
Загалом, станом на тепер для регіону Розточчя, зокрема в межах резервату біосфери «Розточчя» визначено 36 типів оселищ, що включені до Резолюції 4 Постійного комітету Бернської конвенції.
Незважаючи на те, що регіон не має значних за розмірами водотоків чи водойм, наявність значної мережі струмків, невеликих річок та здавно розвинене ставкове господарство зумовили наявність багатого переліку водних та біляводних типів оселищ Європейського пріоритету: C1.222 Вільноплаваючі скупчення Hydrocharis morsus–ranae (Floating Hydrocharis morsus–ranae rafts); C1.223 Вільноплаваючі скупчення Stratiotes aloides (Floating Stratiotes aloides rafts); C1.224 Вільноплаваючі колонії Utricularia australis та Utricularia vulgaris (Floating Utricularia australis and Utricularia vulgaris colonies); C1.225 Вільноплаваючі килимки Salvinia natans (Floating Salvinia natans mats); C1.25 Занурені килимки харофітів у мезотрофних водоймах (Charophyte submerged carpets in mesotrophic waterbodies); C1.32 Вільноплаваюча рослинність евтрофних водойм (Free-floating vegetation of eutrophic waterbodies); C1.33 Вкорінена занурена рослинність евтрофних водойм (Rooted submerged vegetation of eutrophic waterbodies); C1.3411 Угруповання водяних жовтеців на мілководдях (Ranunculus communities in shallow water); C1.3413 Зарості Hottonia palustris на мілководдях (Hottonia palustris beds in shallow water); C2.12 Жорстководні джерела (Hard water springs) ; C2.19 Кальцифільна оліготрофна рослинність струмків (Lime-rich oligotrophic vegetation of spring brooks); C2.33 Мезотрофна рослинність повільно текучих річок (Mesotrophic vegetation of slow-flowing rivers); C2.34 Евтрофна рослинність повільно текучих річок (Eutrophic vegetation of slow-flowing rivers); C3.4 Маловидові зарості низькорослої прибережно-водної та земноводної рослинності (Species-poor beds of low-growing waterfringing or amphibious vegetation); C3.51 Євро-сибірські низькорослі однорічні земноводні угруповання (за винятком угруповань ситнику жаб’ячого) (Euro-Siberian dwarf annual amphibious swards (but excluding C3.5131 Toad-rush swards)); D4.1 Багаті болота, включаючи евтрофні високотравні та карбонатні болота (Rich fens, including eutrophic tall-herb fens and calcareous flushes and soaks); D5.2 Зарості великих осок переважно без застою води (Beds of large sedges normally without freestanding water).
Наявність відслонень корінних порід, збагачених карбонатами, зокрема тортонських карбонатних пісковиків, вапняків різного віку сприяє формуванню унікальних типів оселищ E1.11 Євро-сибірські угруповання на уламках скель (Euro-Siberian rock debris swards), які іноді, не зовсім правомірно, ототожнюють з оселищем H3.2 Основні та ультраосновні континентальні кліффи (Basic and ultra-basic inland cliffs).
На Розточчі в багатьох випадках ґрунтотвірними породами є продукти звітрювання пісковиків, збагачених карбонатами, що дає змогу формуватися цікавим оселищам: E1.12 Євро-сибірські піонерні угруповання на карбонатних пісках (Euro-Siberian pioneer calcareous sand swards).
Також на добре прогрітих вапнякових схилах формуються фрагменти оселища E1.2 Багаторічні трав’яні угруповання на вапняках та степи (Perennial calcareous grassland and basic steppes), а в сухих виположених умовах на оліготрофних пісках E1.71 Угрупованя Nardus stricta (Nardus stricta swards).
Дуже рідкісним типом оселища, поширеним, здебільшого в північно-східній частині регіону на межі з Малим Поліссям, є E1.9 Незімкнені несердземноморські сухі кислі та нейтральні трав’яні угруповання, у тому числі континентальні трав’яні угруповання на дюнах (Open non-Mediterranean dry acid and neutral grassland, including inland dune grassland).
Багата лучна рослинність, що сформувалася в різних екологічних умовах та в результаті різних флороценогенетичних процесів, сприяла утворенню багатьох типів цінних оселищ європейського пріоритету збереження: E2.2 Рівнинні та низькогірні сінокосні луки (Low and medium altitude hay meadows); E3.4 Мокрі або вологі евтрофні і мезотрофні луки (Moist or wet eutropic and mesotrophic grassland); E3.5 Мокрі або вологі оліготрофні луки (Moist or wet oligotrophic grassland); E5.4 Мокрі або вологі високотравні та папоротеві узлісся і луки (Moist or wet tall-herb and fern fringes and meadows); F4.2 Сухі пустища (Dry heaths).
Наявність річок на давніх ставів зумовила формування оселищ F9.1 Прирічкові чагарники (Riverine scrub); G1.11 Прибережні вербові ліси (Riverine Salix woodland), а заболочених ділянок у долинах оселища G1.41 Заболочені вільхові ліси на некислому торфі (Alnus swamp woods not on acid peat).
Без сумніву, домінантним типом оселища в регіоні є оселище G1.6 Букові ліси (Fagus woodland), яке також має європейський пріоритет збереження, що, відповідно, автоматично надає буковим лісам Розточчя особливого природоохоронного статусу. Відтак, господарювання в цих типах лісостанів має бути зорієнтоване на максимальне дотримання природоохоронних критеріїв, що визначені для цього типу оселища відповідними рекомендаційними документами, що розроблені Постійним комітетом Бернської конвенції.
Фрагментарно поширене в регіоні оселище G1.A1 Дубово-ясенево-грабові ліси на евтрофних і мезотрофних ґрунтах (Quercus-Fraxinus-Carpinus betulus woodland on eutrophic and mesotrophic soils). Натомість оселище G3.7 Соснові ліси від низовинного до гірського середземноморського поясу (за винятком, Pinus nigra) (Lowland to montane medi- terranean Pinus woodland (excluding Pinus nigra)) займає досить значні площі, однак, здебільшого представлене антропогенними дериватами, що істотно відрізняються від природних типів. Слід відзначити, що в регіоні представлені унікальні типи оселищ, зокрема буково-соснові ліси та дубово-соснові ліси. Однак, ці типи оселищ відсутні не лише в переліках Резолюції 4 Постійного комітету Бернської конвенції, але й в загальній класифікації типів оселищ EUNIS.
Особливої уваги потребують фрагментарно поширені в регіоні оселища комплексного типу. Зокрема, це H1 Підземні печери, печерні системи, печерні проходи та водойми (Terrestrial underground caves, cave systems, passages and waterbodies). Цей тип оселища є дуже рідкісним на Розточчі, разом з цим, його природоохоронне значення, зокрема для існування певних груп тваринних організмів є важливим.
Також спеціальних заходів щодо збереження потребують рідкісні в регіоні фрагменти комплексних типів оселищ. Зокрема, це X04 Комплекси верхових боліт (Raised bog complexes), яке поширене, здебільшого, у західній частині регіону, зокрема в околицям смт Немирів, а також невеликими фрагментами в центральній частині. А також залишки оселища X35 Континентальні піщані дюни (Inland Sand Dunes), що є, напевно, ранньоголоценовими еоловими дюнами, що сформувалися на межі Розточчя та зандрової рівнини Малого Полісся. Нажаль, цей тип оселища зазнає значного руйнування унаслідок видобутку піску.
Загальна репрезентативність наявних у регіону природоохоронних територій, зокрема НПП Яворівський, ПЗ Розточчя та РЛП Равське Розточчя щодо типів оселищ, які потребують спеціальних заходів щодо збереження й включені до Резолюції 4 Постійного комітету Бернської конвенції, потребує додаткових досліджень. Станом на тепер є лише часткові дані щодо їх представленості на цих природоохоронних територіях. Звичайно, лісові типи оселищ представлені найкраще, але, наприклад, рідкісне в регіоні оселище X04 Комплекси верхових боліт (Raised bog complexes), найрепрезентативніше представлене в заказнику Немирівський, а на інших природоохоронних територіях представлене фрагментарно.
Загалом, доцільним є проведення комплексної інвентаризації та картографування раритетних типів оселищ регіону. Результати такої роботи слугуватимуть основою як для обґрунтування ефективних заходів щодо їх моніторингу та збереження, так і для подальшої оптимізації просторової структури природоохоронних територій різного рангу в регіоні.
Література
- Василюк О., Борисенко К., Куземко А., Марущак О., Тєстов П., Гриник Є. Проектування і збереження територій мережі Емеральд (Смарагдової мережі). Методичні матеріали. Кол. авт., під ред. Куземко А. А., Борисенко К. А. – Київ: «LAT & K», 2019. – 78 с.
- Жижин М.П., Кагало О.О., Чабан Х.І. Рослинність урочища Заливки заповідника “Розточчя” // Укр. ботан. журн. – 1988. – 45, № 1. – С. 68-73.
- Кагало О.О. ПЗ Розточчя // Фіторізноманіття заповідників і національних природних парків України. Ч. 1. Біосферні заповідники. Природні заповідники / Колектив авторів під ред. В.А. Онищенка і Т.Л. Андрієнко. – К.: Фітосоціоцентр, 2012. – С. 325-335.
- Кагало О.О., Башта А.-Т.В., Канарський Ю.В., Сичак Н.М., Савка Г.С., Гринчишин Т.Ю., Горбань І.М., Андрєєва О.О., Скібіцька Н.В., Шушняк В.М., Коплик О.П. Атлас поширення видів рослин і тварин, що потребують охорони на території РЛП «Равське Розточчя» / За ред. О.О.Кагала, Н.М.Сичак. – Львів, 2015. – 132 с.
- Кагало О.О., Загульський М.М. НПП «Яворівський» / Фіторізноманіття національних природних парків України / під заг. ред. Т.Л. Андрієнко, В.А. Онищенко. – К.: Науковий світ, 2003. – С. 95-102. 143 с.
- Кагало О.О., Загульський М.М. Яворівський НПП // Фіторізноманіття національних природних парків України / Т.Л. Андрієнко, Р.Я. Арап, Д.П. Воронцов та ін.; Під заг. ред. Т.Л. Андрієнко та В.А. Онищенка. – К.: Наук. світ, 2003. – С. 95-102.
- Кагало О.О., Проць Б.Г. (ред.) Оселищна концепція збереження біорізноманіття: базові документи Європейського Союзу. – Львів: ЗУКЦ, 2012. – 278 с.
- Кагало О.О. НПП Яворівський // Фіторізноманіття заповідників і національних природних парків України. Ч. 2. Національні природні парки / Колектив авторів під ред. В.А. Онищенка і Т.Л. Андрієнко. – К.: Фітосоціоцентр, 2012. – С. 558-565.
- Онищенко В.А., Андрієнко Т.Л., Остапко В.М., Попович С.Ю., Панченко С.М., Чорней І.І., Кагало О.О., Воронцов Д.П., Любінська Л.Г., Коломійчук В.П., Прядко О.І., Арап Р.Я. Представленість раритетних видів судинних рослин у національних природних парках України // Укр. ботан. журн. – 2002. – 59, № 4. – С. 476-486.
- Сорока М.І. Екологічні передумови формування та диференціації рослинності Розточчя // Науковий вісник НЛТУ України. – 2012. – Вип. 22.6 – С. 8-13.
- Сорока М.І. Рослинність Українського Розточчя – Львів: Світ, 2008. – 432 с.
- Сорока М.І. Флора та рослинність території проектованого міжнародного біосферного резервату „Розточчя” // Науковий вісник НЛТУ України: зб. наук.-техн. праць. – 2009. – Вип. 19.3. – С. 7-13
- Стойко С.М., Жижин М.П., Кагало О.О. Флороценотична структура та охорона раритетних лісів Pineto-Fageta sylvati-cae на північно-східній межі поширення // Укр. ботан. журн. – 1990. – 47, № 3. – С. 68-73.
- Стойко С.М., Мілкіна Л.І., Ященко П.Т., Кагало О.О., Тасенкевич Л.О. Раритетні фітоценози західних регіонів України (Регіональна “Зелена книга”) // Львів: Поллі, 1998. – 190 с.
- Стойко С.М., Ященко П.Т., Кагало О.О., Мілкіна Л.І., Тасєнкевич Л.О., Загульський М.М. Раритетний фітогенофонд західних регіонів України (созологічна оцінка й наукові засади охорони). – Львів: Ліга-Прес, 2004. – 232 с.
- Ткачик В.П. Рослинність заповідника “Розточчя”. Класифікація методом Браун-Бланке. – Львів: НТШ, 1999. – 198 с.
- Яворівський національний природний парк. До 10-річчя створення. / Ред. Ю. Чорнобай, О. Кагало. – Львів: ЗУКЦ, 2008. – 166 с.
контакт
- вул Львівська 80 22-600 Томашів Любельський
- +84 543 20 80
- контакт@tcieroztocze.info